Томасу Манну – 140

   6 червня 2015 р. виповнюється 140 років від дня народження відомого німецького письменника, майстра епічного роману, лауреата Нобелівської премії Томаса Манна. Світову літературу XX століття неможливо уявити без імені цього великого літератора, його кращі твори належать до найвищих художніх досягнень.

    Пропонуємо вам цікаві факти з життя письменника. 

  Томас народився у великій багатодітній сім'ї. У нього були два брати і дві сестри. Старший брат  Генріх  був відомим письменником (автором найпопулярніших романів  - «Молоді роки короля Генріха IV» та «Зрілі роки короля Генріха IV»). Батько був заможним торговцем зерном і міським сенатором, мати була родом з Бразилії, з родини німецького переселенця-плантатора.

  Коли хлопцю було 16 років, сім'я переїхала до Мюнхена, де Томас якийсь час працював у страховій компанії і займався журналістикою, збираючись стати письменником за прикладом брата Генріха.

  

  Томас повинен був отримати в спадщину сімейне підприємство з торгівлі зерном, але після передчасної кончини батька у 1891 р. підприємство було ліквідовано, і юнак закінчив школу, як він згодом виразився, «досить безславно».

  Протягом 1898-1899 рр. Манн редагує сатиричний журнал. До цього часу відноситься його перша публікація - збірка оповідань «Маленький пан Фрідеман».

   Популярність до Манна приходить у 1901 р., коли виходить його перший роман «Будденброки», за основу якого він взяв   історію свого роду. У 1929 р. за цей роман, що згодом став класикою сучасної літератури, письменнику присуджується Нобелівська премія з літератури. Після цього він здобув визнання у всій Європі та за її межами.

   У Томаса Манна було шестеро дітей, троє з яких за прикладом батька теж стали літераторами.

  Роль Німеччини у Першій світовій війні та її подальша непопулярність за кордоном пробудили у письменника інтерес до національної і міжнародної політики. Його есе «Роздуми аполітичного» представляють собою спробу німецького патріота  виправдати позицію своєї країни в очах демократичного Заходу.

  

  У 1930 р. в Берліні письменник  виступав з промовою «Заклик до розуму», де закликав до  створення спільного фронту для боротьби з нацистською загрозою. У його нарисах і промовах, що він виголошував у ці роки по всій Європі, звучала різка критика політики нацистів.

  У 1933 р., після приходу до влади Гітлера, Манн емігрує в Цюріх. Його позбавляють німецького громадянства, і письменник стає громадянином Чехословаччини, а через два роки переїжджає до США, де викладає в університеті Прінстона.

  Письменник неодноразово застерігав співвітчизників від загрози гітлеризму. У роки Другої світової війни Манн багато разів звертався до свого народу в ефірі радіостанції «Бі-бі-сі». За роки війни ним було передано до ефіру 55 звернень. В останньому виступі 10 травня 1945 р. він сказав: «Як гірко, коли радість світу дістається ціною поразки і глибокого приниження власної країни!».

 

  Після війни Манн побував у Західній і в Східній Німеччині, і скрізь його приймали із захопленням. Однак він відмовився повернутися до батьківщини і останні роки прожив під Цюріхом.

  Творчість Манна справила великий вплив на освічених читачів, які бачили в його багатозначних проблемних романах відображення їхніх власних інтелектуальних і моральних пошуків. Найвідоміші твори Томаса Манна - романи «Йосип і його брати», «Лотта у Веймарі», «Доктор Фаустус», «Чорний лебідь», «Чарівна гора». Останній роман - «Пригоди авантюриста Фелікса Круля» - залишився недописаним.

  Крім Нобелівської премії, Томас Манн отримав премію Гете, що була присуджена йому спільно Західною і Східною Німеччиною, був володарем почесних ступенів Оксфордського та Кембриджського університетів, а за кілька днів до смерті - нагороджений вищим орденом Німеччини «За заслуги».