вторник, октября 14, 2014

Михайлу Юрійовичу Лермонтову - 200 років

    15 жовтня 2014 р. виповнюється 200 років від дня народження Михайла Юрійовича Лермонтова, геніального поета, прозаїка, драматурга і художника. Трагічна і загадкова доля цього російського поета, який залишив після себе велику літературну спадщину.  Це про нього Лев Толстой сказав: «Якби цей хлопчик залишився жити, не потрібні були б ні я, ні Достоєвський».

   
  Сьогодні в двадцять сім років поетами тільки стають - рідко, кому вдається бути почутим сучасниками раніше. Михайло Юрійович у цьому віці вже був добре відомий - за тринадцять років він написав понад чотирьохсот віршів, близько тридцяти поем, шість драм і три романи. В двадцять сім поет загинув на дуелі. В історії світової літератури він залишився назавжди. 
    Коли читаєш його вірші, охоплює дивне почуття. В них така глибока гіркота і печаль, що серце мимоволі стискається від болю.

И скучно и грустно, и некому руку подать
         В минуту душевной невзгоды...
Желанья!.. Что пользы напрасно и вечно желать?..
         А годы проходят — все лучшие годы!
Любить... но кого же?.. На время — не стоит труда,
         А вечно любить невозможно.
В себя ли заглянешь? — Там прошлого нет и следа:
         И радость, и муки, и всё там ничтожно...
Что страсти? — Ведь рано иль поздно их сладкий недуг
         Исчезнет при слове рассудка;
И жизнь, как посмотришь с холодным вниманьем вокруг, —
         Такая пустая и глупая шутка...

 
   Незвичайна поезія Лермонтова - це його заповіт нащадкам.

Печально я гляжу на наше поколенье!
Его грядущее — иль пусто, иль темно,
Меж тем, под бременем познанья и сомненья,
В бездействии состарится оно…

К добру и злу постыдно равнодушны,
В начале поприща мы вянем без борьбы;
Перед опасностью позорно-малодушны,
И перед властию — презренные рабы.

   
    У всьому світі зараз проходять урочисті заходи, присвячені ювілею поета. Творчість Михайла Лермонтова надихала і надихає безліч талановитих людей - на його вірші складені пісні і романси, його роман, поеми та балади екранізовані, поставлені на театральних й оперних сценах. Його знають і читають у всьому світі.
     Ми пропонуємо згадати найвідоміші  цитати з поетичних та прозових творів великого класика.

   «Он не знает людей и их слабых струн, потому что занимался целую жизнь одним собою». 
                                                                       («Герой нашого часу»)
        
  «Грустно, а надо признаться, что самая чистейшая любовь наполовину перемешана с самолюбием».
                                                                        («Княгиня Лиговська»)

   «Язык и золото — вот наш кинжал и яд».
                                                                        («Маскарад»)
        
Как страшно жизни сей оковы
Нам в одиночестве влачить.
Делить веселье все готовы -
Никто не хочет грусть делить. 
                                                                       Самотність»)
        
Погиб поэт! — невольник чести, -
Пал, оклеветанный молвой,
С свинцом в груди и жаждой мести,
Поникнув гордой головой!..
Не вынесла душа поэта
Позора мелочных обид,
Восстал он против мнений света
Один, как прежде... и убит!
                                                                     («Смерть поета»)

За каждый светлый миг иль сладкое мгновенье
Слезами и мольбой заплатишь ты судьбе.
                                                                    («Від чого»)
        
Всё это было бы смешно,
Когда бы не было так грустно…
                                                                   О. О. Смирновій»)
        

Поверь мне — счастье только там,
Где любят нас, где верят нам!
                                                                   («Хаджи Абрек»)
        



Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...

Комментариев нет:

Отправить комментарий