Екскурсія до сучасної бібліотеки

     Сучасна бібліотека сьогодні вже не тільки місце, де можна отримати книги, це інформаційний центр, де поєднуються традиційні носії інформації з електронними ресурсами. Це місце, де людина може книжки-газети почитати, за комп'ютером посидіти або зі своїм ноутбуком у бібліотечній Wi-Fi-зоні, з друзями зустрітися, та й просто забігти від дощу і випити чашечку кави. Запрошуємо  здійснити екскурсію до російської державної бібліотеки для молоді з начальником відділу управління проектами  бібліотеки Антоном Пурником.

 
  «За чотири з половиною роки, упродовж яких ведеться робота з «переходу на інші рейки», нами був зроблений не тільки і не стільки ремонт, а повна реструктуризація фонду, впровадження електронних технологій обслуговування по всій бібліотеці. Але найголовніше - була змінена сама концепція того, як наша бібліотека має працювати.»

«Наш бюджет пропорційний чисельності і площі. Але якщо стоїть питання про те, чому в одних великих бібліотеках так, а у нас інакше, ніби краще, відповідь можна знайти у правильному використанні бюджетних коштів. Ми дуже багато чого вирішуємо самі, без аутсорсингу: сайти, підбір і налаштування обладнання, проектування, дизайн ... Але на все, що робимо, ми намагаємося дивитися очима не бібліотекаря, а читача.»

 
   «У бібліотеках завжди вважалося, що книга - це основне, все навколо неї обертається і її треба оберігати як зіницю ока. Тому все, що було доступно людині у відкритому доступі на полицях, завжди виявлялося найстарішим і непотрібним.  Ми ж, навпаки,  найцікавіше підняли вгору, а саме нове поставили на окремі вертушки, щоб людина могла швидко вибрати і взяти це додому. За теперішніх часів поняття читального залу - смішне, сидіти за столом з книгою більшість не хоче і не буде.

Важко пояснити людям, що вони можуть сісти на підлогу, на пуфи. Багато хто до цих пір не ризикує в бібліотеці розслабитися, відчути себе, як вдома.»

     

     «Зараз наш заклад ділиться на дві частини. Для розуму і душі - ділове читання (природно-наукові, технічні, громадські, гуманітарні науки, іноземні мови), а інша частина - комп'ютерна бібліотека, залі з коміксами і періодикою для легкого читання, зал рідкісної книги. Також окремий зал художньої літератури і мистецтва зі спеціалізованим фондом  візуальних мистецтв (у тому числі дизайну, цифрового фото). Закуповуються західні видання. Також бази даних, не доступні з дому, наприклад, бібліотека дисертацій російської державної бібліотеки, законодавча база даних, бази  періодичних видань. Приходиш і працюєш. До всіх баз, що є у нас, доступ безкоштовний. Це насправді наша принципова позиція: всі ресурси, неважливо - друковані або електронні, повинні бути безкоштовні для наших читачів.»

«Не секрет, що багатьом не подобається, коли до них в магазині підбігають продавці і починають допитувати в стилі «що б ви хотіли подивитися». Та ж сама ситуація і в бібліотеках: більшість не в захваті від того, що їм доводиться взаємодіяти з бібліотекарями, що їм ставлять питання, виховують. Ми намагаємося максимально прибирати такого роду відчуття від відвідування бібліотеки. У нас вже є обладнання, що дає читачам можливість самостійно працювати з бібліотечним фондом: це і копіювальні апарати, і станції цілодобового повернення, і, найголовніше, станції самообслуговування, що працюють на основі RFID-технологій і за допомогою яких людина може самостійно зареєструвати на себе літературу і взяти її додому. Система працює так, що людина, в принципі, може пройти до бібліотеки, взяти книжку додому і піти, не спілкуючись ні з ким з персоналу. Ми не тремтімо над кожною окремою книгою, бо розуміємо, що, як і в армії, необхідно заздалегідь розраховувати на те, що частина буде неминуче розкрадена.»

   «Захотіли зробити у себе такий собі шоу-стопер. Щось, на що всі б звертали увагу, що могло б нас однозначно ідентифікувати при розповідях «очевидців». Сподобалася ідея: «А, це та бібліотека з автомобілем в холі!». Відповідний автомобіль отримали за бартером за право на проведення зйомок на нашій території. Єдине, що нам підходило за розмірами - «Моргуновка» - інвалідка з «Операции Ы». Її нам привезли в кузові «Газелі» з Володимирської області. Зрозуміло, довелося машину ремонтувати, робити помітною. Тепер стоїть, сяє.»

     «На жаль, не секрет, що для людей з особливими можливостями доступ до багатьох установ культури обмежений, тому що вони банально не можуть туди завітати. У нас же був непоганий козир - вся бібліотека на першому поверсі, залишалася справа за малим: розширити проходи, організувати пандуси, розсунути стелажі, щоб вміщувалася коляска. Найважчим було те, що на першому поверсі не було окремого туалету, а спуск по сходах для таких людей був майже неможливий. Тому прийняли рішення про надбудову окремого приміщення з усією необхідною інфраструктурою, причому не тільки для інвалідів, але й для молодих матерів з немовлятами. Доступ до нього, довелося обмежити, але відповідні категорії читачів можуть потрапити всередину, просто приклавши до замка свій читацький.»

     «Є невеликий фонд, близько 3 тисяч, рідкісних видань. Найстаріша книга у нього датується XVI століттям. Зараз запущена програма з оцифрування цього фонду і викладана у відкритий доступ на сайті.»

     «Один з основних напрямів - надання майданчиків для самих різних виставок, вистав, заходів, семінарів. При цьому в більшості це були партнерські проекти, без оплати з боку організаторів.»

     «Ми усвідомлюємо, що крім нас на ринку повно мисливців за часом дозвілля громадськості, тому робимо все, щоб не виглядати блідо у порівнянні з іншими постачальниками аналогічних послуг: книжковими магазинами, кафе, кінотеатрами, клубами і т.д. На щастя, більшість тих, хто до нас зараз приходить, самі, без зайвих підказок з нашого боку, розуміють, що те, що зроблено - це не банальне сховище книг, а щось більше. А значить - все не дарма. А запах книг (якщо по-чесному, коли їх багато, вони старі, незатребувані) вельми неприємний. А книжковий «віковий пил» - джерело постійної загрози здоров'ю тих, хто з цим фондом працює.»