Невідомі факти про відомих письменників

Письменницька справа непроста, досить трудомістка. І не завжди  праця письменників оцінювалася сучасниками належним чином. Давайте згадаємо найцікавіші факти про відомих письменників.

Прототипом відомого сищика Шерлока Холмса знаменитого роману Артура Конана Дойла став його сучасник - лондонський детектив Філіп Біг, якому належить розкриття найбільш гучних злочинів з 1885 по 1910 роки.

Починаючи працювати над новим твором, Оноре де Бальзак замикався в кімнаті на один-два місяці і щільно закривав віконниці, щоб через них не проникало світло. Писав він при свічках по 18 годин щодня.

Вольтер працював одночасно над кількома рукописами. Коли він сідав за роботу, в залежності від його настрою,  брав ту чи іншу незавершену працю і продовжував писати.

Адам Міцкевич, відомий польський поет епохи романтизму, був також письменником-фантастом. У своєму творі «Історія майбутнього» він згадував про акустичні прилади, що давали можливість слухати сидячи біля каміна концерти прямо з міста. Він також згадував механізми, за допомогою яких земляни могли б підтримувати зв'язок з інопланетними істотами.

Даніель Дефо не зупинився на створенні лише одного тома роману «Робінзон Крузо». Другий роман автора - «Подальші пригоди Робінзона Крузо» - менш відомий. У ньому мова йде про літнього Робінзона, вимушеного добиратися до Європи через всю Росію. Є і третя книга Дефо про Робінзона Крузо  - «Серйозні роздуми Робінзона Крузо», але вона  не  переведена на російську мову. Це збірка есеїв на моральні теми. А ім'я Робінзона Крузо в назві книги було згадано тільки для збільшення інтересу до твору.

Жан Жак Руссо був автором музичного словника і написав комічну оперу «Сільський чаклун», що стала родоначальницею французьких опер-водевілів і протрималася на французькій оперній сцені понад 60 років.

Автор знаменитого роману «Овід»  Етель Ліліан Войнич була композитором і вважала свої музичні твори навіть більш значними, ніж літературні.

Жюль Верн витрачав багато годин в день на вивчення наукової літератури, виписуючи  цікаві факти на спеціальні картки. Складеної ним картотеці можна позаздрити: в ній було більше 20 тис. карток.

Один з найвідоміших творів Агати Крісті «Десять негренят», що його вона сама вважала своїм найкращим твором, дуже мало де видається під своєю оригінальною назвою. В основному роман називають «І нікого не стало» - за останньою фразою зі знаменитої лічилки.

Франц Кафка опублікував за життя тільки кілька оповідань. Будучи тяжко хворим, він попросив свого друга Макса Брода спалити після смерті всі його роботи, включаючи кілька незакінчених романів. Брод це прохання не виконав, а, навпаки, забезпечив публікацію творів, що принесли Кафці всесвітню славу.

В оригінальному творі Редьярда Кіплінга «Книга джунглів» Багіра - це персонаж чоловічої статі. Російські перекладачі поміняли Багірі стать тому, що слово «пантера» - жіночого роду. Така ж трансформація відбулася з іншим персонажем Кіплінга: кіт став в російському перекладі «Кішкою, яка гуляє сама по собі».

Книга «Хоббіт, або Туди і назад» була написана Джоном Толкієном не для продажу і не для друку. Оксфордський професор мав на меті написати невелику казку, історію для читання своїм синам. Але він так захопився своїм твором, що намалював ще карти та ілюстрації, що доповнюють твір. Також цікавим фактом є те, що рецензентом для цієї книги послужив 10-річний хлопчик, син директора видавництва, в якому вона вперше була надрукована.

Стівен Кінг відомий не тільки своїми трилерами-жахами, а й віршами. Причому, що цікаво, за одним з них навіть був знятий фільм. Йдеться про вірш «Закляття параноїка».

Автор популярних романів «Код да Вінчі» та «Ангели і Демони» Ден Браун починав не як письменник, а як поп-виконавець власних пісень.

О.С. Грибоєдов був не тільки поетом, а й дипломатом. У 1829 р. він загинув у Персії разом з усією дипломатичною місією від рук релігійних фанатиків.

М.В. Гоголь соромився свого носа. На всіх портретах Гоголя його ніс виглядає по-різному - так, за допомогою художників, письменник намагався заплутати майбутніх біографів.

Автор «Пригод Буратіно» О.М. Толстой назвав старого шарманщика татом Карло на честь автора "Пригод Піноккіо" - Карло Коллоді.

Колеги-поети звинувачували В.В. Маяковського в шахрайстві за те, що він ввів  віршовану «драбинку». Оскільки, на початку XX століття поетам платили за кількість рядків,  Маяковський за вірші аналогічної довжини отримував у 2-3 рази більше своїх колег.